Майбутнє за фактчек-ботами? Медіа Найактуальніше 

Майбутнє за фактчек-ботами?

Брехня поширюється швидше, аніж правда через те, що, зазвичай, виявляється кращою версією реальності. Не секрет, що неправдива інформація є зручним інструментом для розпалювання ворожнечі та ненависті. Так, у сучасній термінології з’явилося поняття фейку. Для створення фейків використовують змінені або вигадані історії, божевільні теорії змови, містифікації, сфабриковані фото та відео. Фейки – продукт, в якому частково або повністю відсутня правда. Вони подібні на жовту пресу, але є набагато небезпечнішими, тому що з’являються подеколи і в авторитетних ЗМІ. Фейкові новини максимально схожі на справжні. Навіть досвідчені медіаексперти не завжди можуть розрізнити підробку.

Професор Карстен Райнеманн
Професор Карстен Райнеманн. Джерело зображення: dw.com

Які ж причини такої активної боротьби та яку загрозу створюють фейки? Німецький медіаексперт Карстен Райнеманн вважає: «Раніше медіа мали відносно сильну владу стосовно того, що, власне, потрапляє до громадськості. Сьогодні ж кожен інтернет-користувач може видавати фейкові новини у громадський або напівгромадський простір. Це робиться набагато легше і тонше. Друга відмінність – кожен, хто виявляє активність онлайн і у соціальних мережах, є гвинтиком у процесі поширення новин. Інформація може доволі швидко поширюватися і поза мас-медіа».

Фейкові новини в Інтернеті існують стільки ж, скільки й сам Інтернет. Однак зараз, завдяки зростаючій кількості користувачів та новим механізмам роботи, розповсюджувати їх значно простіше. Невинні пости з особистими історіями можуть завдавати справді серйозної шкоди. Фейкова інформація в соціальних мережах і на просторах інтернету взагалі набагато швидше поширюється, ніж реальна. Фотожабки чи тролі мають більше емоційного забарвлення, що привертає увагу пересічних громадян. Завданням фейків може бути не лише легка популярність в Інтернеті. Вони можуть нести й неабияку загрозу національній безпеці, особливо в умовах гібридної війни.

Яскравим прикладом дезінформування є новини про втручання України у президентські вибори у США 2016 року. Ця сумнівна теорія походить прямісінько з Білого дому.

Президент США Дональд Трамп неодноразово твердив, ніби Україна причетна до кібератак, що мали на меті вплинути на вибори 2016 року, і здобула політично важливий сервер, що належить Демократичній партії. Поки тривали дискусії та судові засідання, член Ради національної безпеки Фіона Гілл в ході слухань про імпічмент в конгресі повідомила, що це вигадана версія, яку розробили і розповсюджують російські спецслужби. Три представники американської розвідки в інтерв’ю виданню «Нью-Йорк таймс» підтвердили ці свідчення Гілл. Газета наводить їхні слова, що «Росія вже багато років намагається, по суті, звернути на Україну відповідальність за злами 2016 року, які вчинила сама Москва». Ймовірно, що така інформація могла дискредитувати президента України Володимира Зеленського перед світовою політичною спільнотою напередодні його візиту до США. Саме для запобігання такої дезінформації людство працює над виробленням нових методів перевірки даних.

Білий дім брехав про роль України
Білий дім брехав про роль України в американських виборах і зокрема про Зеленського від самого початку… Джерело зображення: eurointegration.com.ua

Варто зазначити, що фактична перевірка інформації поступово виходить із моди, оскільки сучасні медіа дедалі більше схиляються до принципу «Роби більше, не докладаючи зусиль». Наростає хвиля перевірки фактчек-ботами – напівавтономними програмними додатками, які виконують велику кількість повторюваних завдань, що дає можливість викривати все: від дрібних погрішностей – до плагіату.

Як і для інших галузей робототехніки, прогноз для цих ботів є невизначеним: «Я не думаю, що є ще який-небудь ідеальний інструмент або бот, – говорить Джейн Елізабет, яка очолює проект з перевірки фактів Американського інституту преси. – Тут має бути багато розробок і тестувань».

Можна розглянути декілька видів цих ботів, які, як сподіваються розробники, можуть одного разу врятувати нас від самих себе:

Trooclick

Французька компанія Trooclick планує спростити життя новинним організаціям та неурядовим журналістам і редакторам. Це повинен зробити плагін для браузера, який при відвідуванні новинного ресурсу вміє, за словами розробників, автоматично перевіряти факти, наведені у статті. На сьогодні плагін існує тільки для Firefox. Він буде підсвічувати некоректні факти в тексті й надаватиме додаткову інформацію за фактом в окремому вікні.

Як зазначає сайт Інституту медіадосліджень Poynter, принцип роботи плагіна «легко пояснити, але складно реалізувати». Роботи порівнюють аналізований текст зі своєю базою даних і шукають можливі фактичні розбіжності. У випадку з можливим порушенням журналістської етики до уваги беруться, наприклад, посилання на анонімні джерела і часте вживання таких слів і виразів, як «очевидно», «наскільки можна зрозуміти» тощо. Наразі плагін доступний лише в бета-версії.

«Переповідачі правди» або «Truth Teller»

Ця ініціатива «Вашингтон Пост» переписуватиме політичні відео і перевірятиме їх у базі даних, яка базована на PoliticFact, FactCheck.org і власному блозі перевірки фактів газети. Потім програма повідомляє глядачам, які твердження є правдивими, а які є помилковими. «Ви можете собі уявити, як це змінило б не тільки конкретну ситуацію, а й ситуацію в політиці в цілому, якщо ти відчуваєш, що політичні особи брешуть тобі, ти можеш сказати: «Почекай, ти щойно сказав неправду», – це зовсім інша ситуація, ніж коли політики просто говорять», – прокоментував Стівен Гінсберг, розробник технології.

Програма Truth Teller, що фінансується Фондом Найт, автоматично переписує виступи та перевіряє заяви політиків на базі даних відомих фактів. Наприклад, коли спікер палати Джон Бонер стверджував, що підвищення податків на 2% призведе до ліквідації 700 000 робочих місць, під час роботи Truth Teller біля нього з’явився великий червоний напис «Неправда», після перехресної перевірки його заяв. Наразі у деяких бета-версіях сервісу доводиться вводити дані вручну, а працюють лише над темами, які спеціально розроблені для розпізнавання.

«Мирний соціальний»

Цей бот буде діяти як користувач соціальних мереж, спілкуючись із людьми та читаючи їхні публікації. Якщо хтось повідомить про дезінформацію на посилання, бот оскаржить це або запропонує кращі джерела. Але головний розробник програми Тім Хван говорить, що, на відміну від деяких ботів із соціальних медіа, він не буде прикидатися реальною людиною.

«Підслуховувальний апарат»

Дітище Віта Найта з MIT Technology Review та аспіранта Массачусетського технологічного інституту Сорош Восогі – це плагін, який аналізуватиме зміст твітів, історію їх пересилання, а також авторський досвід їхніх творців, щоб надати можливість оцінити правдивість повідомлення.

«Pheme» (Феміда)

Своєрідний бот правосуддя. Цей проект фінансується Європейською Комісією та координує роботу дев’яти установ та компаній. Один із розроблених інструментів оцінюватиме історію користувачів, зв’язки, докази, які вони використовують для підтвердження своїх суджень, та інші фактори, які підказуватимуть журналістам, що окремі твіти не є істинними. «Ми прагнемо випустити багато алгоритмів розвідувальної інформації про достовірність джерела, спираючись на платформу розробки тексту GATE Sheffield та досвід Saarland»,повідомляють розробники сервісу.

Результати проекту в галузі цифрової журналістики будуть перевірені на swissinfo.ch (міжнародна служба Швейцарської радіомовної корпорації) та на платформі фільтрації та перевірки засобів масової інформації Swift River Ushahidi. Нова технологія дозволить перевірити достовірність створеного користувачем контенту – діяльності, яка в основному сьогодні проводиться вручну, вимагаючи значних ресурсів.

Поки ці боти знаходяться у розробці, наші українські програмні виробники уже створили щось подібне. Так, сайт TEXTY.org.ua запустив сервіс Фейкогриз, який можна інтегрувати у браузери Google Chrome та Mozilla Firefox або використовувати у вигляді телеграм-бота. Cамі розробники говорять про цей сервіс так: «Моя суперсила – попереджати про маніпуляції, фейки, заказухи, пропаганду та дезінформацію. Коли ви заходите на сайт-смітник або на матеріал з дезінформацією, я надсилаю сповіщення, адже турбуюсь про вас. Я дізнаюсь про дезінформацію від користувачів та від дослідників медіа».

Так працює Фейкогриз: жовта попереджувальна смужка над сторінкою підозрілого сайту.
Так працює Фейкогриз: жовта попереджувальна смужка над сторінкою підозрілого сайту

Детальну інструкцію з користування можна знайти на Youtube. Користувач власноруч може допомагати Фейкогризу і повідомляти про ймовірні фейкові новини чи маніпулятивні сайти. «Я працюю завдяки вашим підказкам! Тому прошу допомоги: зареєструйтесь та позначайте дезінформацію, яку бачите. Так я зможу попередити про неї інших. Ба більше, мої розробники використовують мітки користувачів для навчання робота-Дезінфошукача, який сам знаходить підозрілі не-новини», – говорить про себе Фейкогриз.

Роман Кульчинський
Роман Кульчинський. Джерело зображення: detector.media

Головний редактор «Текстів» та засновник Фейкогризу Роман Кульчинський зазначає: «Фейкгогриз завантажили 1400 користувачів і частина з них доволі активно відмічає маніпулятивні новини, чим поповнює нашу базу, на якій учиться штучний інтелект. «Чорний список» (список маніпулятивних чи дезінформуючих сайтів) ми формуємо на основі аналізу контенту певного сайту і якщо бачимо, що маніпулятивних новин більше ніж 25%, то позначаємо його, як той, де може бути дезінформація. Зараз у списку близько 140 майданчиків, з яких ведеться інформаційна війна проти України».

Прогноз на майбутнє для подібних сервісів Роман визначає так: «Використання штучного інтелекту для виявлення дезінформації зростатиме. Ми аналізуємо лише один сегмент поширення дези – українські лайносайти і «медіа» з окупованих територій та щотижня виявляємо 3–4 тисячі дезінформаційних текстів. Звичайно, без застосування алгоритмів весь цей масив інформації обробити неможливо. Але я не називав би наш проект фактчекерським, бо перевірити факти в трьох тисячах брехливих повідомлень нереально: щоб перевірити один такий текст, потрібно витратити плюс-мінус робочий день, а за цей час дезінформатори легко придумають десяток інших маніпуляцій. Та й спростовувати брехню немає сенсу, бо щоб спростувати, потрібно переказати цю брехню. А це ще більше її поширює. До того ж людський мозок влаштований так, що вірить тому, що почув перший раз, а не спростуванням. Наш Фейкогриз спрямований на те, щоб попереджати, що на певних сайтах ви з великою ймовірністю зустрінете брехню, і тому їх краще просто не читати. Серед громадян ще побутує хибна думка, начебто, читаючи брехню з різних полюсів, можна «зійтися посередині» і визначити правду. Це не працює. Маніпуляції побудовані таким чином, що рядовий споживач новин, який не витрачає пів робочого дня на новини, брехні від правди не відрізнить. До того ж брехню конструюють так, щоб відповідати вашим поглядам, але перш за все – спрямовувати ваші дії на виборах у потрібне маніпуляторам русло».

Звісно, кожен свідомий громадянин може долучитися до боротьби з фейками та маніпуляціями. «Не думаю, що українці чимось відрізняються від інших націй. Частина суспільства користуватиметься, а частина ні – як і скрізь. Але, на жаль, це не той продукт, який може конкурувати з телебаченням. Він розрахований на активну частину суспільства, яка з обережністю підходить до споживання новин і боїться підхопити якийсь заразний та шкідливий мислевірус. Якщо ви переймаєтеся інформаційною гігієною ваших родичів, то також можете встановити додаток на їхній ноут чи комп’ютер. На смартфоні поки що цього зробити не можна», – додає Роман Кульчинський.

Фальсифікації та фейки не припинять своє існування, будуть розвиватись, а разом із ними – й боти, які забезпечуватимуть відкритість і правдивість інформації. Поки що технології фактчекінгу без участі людини тільки в розробці, але існують корисні правила розпізнавання фейків у мережі від Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA):

  1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.
  2. Читайте весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоб привернути увагу.
  3. Перевірте, хто автор. Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
  4. Перевірте, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену інформацію.
  5. Перевірте дату публікації. Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям.
  6. Це точно не жарт? Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. Дивіться пункт 1 і 3.
  7. Зважайте на свої перестороги. Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини.
  8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(7 голосів)

Також буде цікаво: