Символ, який мусимо розгледіти

Вірші Тараса Григоровича я вперше прочитав у юному віці – шкільну програму не оминеш. Згодом глибше занурився у поезію Шевченка завдяки гарному ювілейному виданню 1961 року. Запам’яталося, та не пройняло… Батько дивувався моїй байдужості, але й віднаходив у ній позитиви: «Ти знаєш, коли вийшли ці книги, людей арештовували за їх читання на Шевченківських вечорах…» Що ж такого небезпечного у цих віршах? Символ, який важко побачити зблизька. Вперше почав помічати після «Українських ночей» Єжи Єнджеєвича. Читав польською, і дивно було, як це поляк зауважує й описує такі глибинні речі – невже…

Читати далі