Мітки: спогади очевидців

Четвертий і останній фрагмент історії ізюмського журналіста і краєзнавця Леоніда Івановича Щибрі про страшні місяці російської окупації рідного міста. Доки не розпадеться імперія зла, «не ждіть сподіваної волі». Більш ніж триста років українці гинуть від російського гноблення. Чи потрібні були козакам ті «славні» походи на Францію? А що ми, українці, маємо від завоювання імперією частини Фінляндії чи Курил? Мій батько був на війні. Звісно, не за своїм бажанням, а як невільник російської імперії. Чи потрібен був українцям Афганістан? За що там загинули мої знайомі? Чому в Афганістані українців загинуло більше,…

Третя частина спогадів українського письменника і краєзнавця Леоніда Щибрі про шість із «хвостиком» місяців окупації його рідного Ізюма. Виявляється, війна безповоротно руйнує не так житло чи здоров’я людей, як їхній світогляд і довірливі стосунки між вчорашніми сусідами. Про людей в окупації. Неймовірно важко було призвичаїтись до життя в окупації. Але треба було вижити, бо іншої альтернативи практично не існувало. Ціна життя прирівнювалась до ціни патрона або шматочка металу, яким росіяни «пригощали» нас. Згадаю декілька випадків, що сталися під час окупації. Чоловік на прізвище Роман не дав самогону рашистам, то вони…

Пропонуємо продовження розповіді українського письменника і краєзнавця Леоніда Щибрі про довгі шість місяців, проведених в окупованому рашистами Ізюмі (Харківська область). Початок його історії викликав чималий резонанс серед нашої читацької спільноти. Запрошуємо всіх українців, хто пережив окупацію і має потребу поділитися своїми переживаннями, надсилати свої розповіді на адресу редакції. На площі між двома магазинами постійно збиралися люди в очікуванні молока з села Бугаївки від КСП «Восток». При цій нагоді дякуємо їм за молоко, яке допомагало нам вижити. Тут же рашисти періодично роздавали цукерки фабрики «Рошен», які поцупили зі складів. В такий…

Леонід Іванович Щибря – член Національної спілки журналістів і краєзнавців України. Автор і співавтор книжок на історичну тематику, зокрема – «Отаман Савонов» та «На зламі двох століть». Переможець обласного та учасник міжнародного кінофестивалів. За його ініціативою створено короткометражний художній фільм за п’єсою Михайла Петренка «Найда». Автор наукових розвідок, опублікованих в альманахах, журналах та газетах. Леонід Щибря – один із найперших і за віком один з найстарших дельтапланеристів України. Майже 50 років конструює та літає на дельтапланах і мотодельтапланах, завжди з фото- та відеокамерою. Проживає в місті Ізюмі, що півроку було…

Чорнобиль… Навіть у серці луною віддається вигоріле радіонуклідами життя цього чарівного містечка, яке обірвалося 26 квітня 1986 року. Хоча чому ж обірвалося? Адже зона живе, лише поділилася на дві частини: Чорнобиль – людям, а Прип’яттю володіє природа. А десь там у паралельній реальності в цьому куточку вічно панує весна… Ліквідатор аварії на ЧАЕС, житель с. Луговики, мій дід Буряк Микола Петрович погодився на інтерв’ю до 34-ї річниці аварії на ЧАЕС. Він один із тих людей, які не покинули рідний край і, не зважаючи ні на що, лишилися тут жити. –…

Вона забрала величезну кількість життів, занапастила долю тих, хто мав будувати майбутнє, перевернула історію з ніг на голову. А її наслідки переслідують нас уже 34 роки. Вона – це аварія на Чорнобильській АЕС. Тут немає людей, але присутня жахлива історія. Тут завмерло життя, а клаптики цивілізації поступово поглинає природа. Тут немає світла, тут зупинився час. Ні, це не покинуте поселення у Джунглях. Це Україна, Київська область, місто Прип’ять. Жахливу ніч з 25 на 26 квітня, що змінила долю кількох мільйонів людей, українці згадують з болем у серці, співчувають постраждалим, вшановують…