«Вандрує світ до власних милиц…»
Поезія народжується у тиші. На самотині. Тоді, коли розмовляєш з Богом Його Словом… «Сповідь вітрєка» коломиянина Мирослава Лазарука – це та високість її духу, від якого серцю стає легко, зболеному російсько-українською війною та застиглому в чеканні справедливого миру. Особливість поетичної книги з працею спраглої до молитов і життя душі автора впродовж десятьох років (2014–2024) у тому, що відроджує давню гуцульську мову, ту, що з високих Карпат… Штрихи до творчого портрета Мирослава Лазарука – це пізнання людяності, устремління до гармонії життя без воєн, сакральність у небесному й земному. «Де треба воювати, важчают…
Читати далі