Зупинка «Поліське»

«Та надягайся ти!» – сварюся я на ланцюг, що знову зіскочив і вперто не хотів, щоб я їхала далі. Мало я намагалася його натягти на шестірню знову, тільки дарма вимазувала руки, які вже й так були чорніші від смоли. Я оглянулася довкола – а раптом пощастить когось зустріти? Та все дарма, адже до КПП ще багато шляху, та і я далеченько заглибилася в ліс. І чому я вирішила скоротити дорогу? «Накупалася», – подумала я і вмостилася на холодну плиту зупинки, назва якої давненько вигоріла, а деякі букви були відсутніми, хоч…

Читати далі