Педагогіка кожного дня Суспільство 

Педагогіка кожного дня

Річка починається з джерельця, з річок — моря, з морів — океани, з маленької дитини — Людина, в найширшому значенні цього слова. З людей — нація, держава, всесвіт. Отож, маленька дитина — це цілий світ. І все, що закладуть у неї з дитинства, буде відображати майбутнє. Отже, виховання дітей — справа дуже важлива і відповідальна.

Як правило, першими вихователями стають батьки, які в подальшому будуть мати найсильніший вплив на дитину. Всі наступні вихователі: вихователь дитсадка, вчитель школи, викладач, зможуть лише підкорегувати те, що заклали батьки. Ще з народження, в перші дні життя, з молоком матері прищеплюється вміння слухати і чути, відгукуватися на ласку, цінувати красу, добро. Тому забезпечення сімейного виховання є надважливим.

Виховний процес в сім’ї не має меж, він триває все життя. Це педагогіка кожного дня, яка формує особистість, людину. Сім’я для дитини є тим інститутом, в якому корегуються зусилля всіх наступних учасників виховного процесу. Найважливіше, щоб батьки усвідомлювали своє велике покликання. Конфуцій казав: «Буває, з’являються паростки, та не цвітуть; Буває, що цвітуть, але не дають плодів». Завдання батьків — допомогти тим паросткам зацвісти і в майбутньому отримати добрі плоди від них.

Сім’я створює для дитини ту модель життя, в яку вона буде вступати, будує той човен, на якому треба буде перепливати життєве море. Кожна дитина підсвідомо наслідує своїх батьків, дідусів, бабусь.

Тому метою сімейного виховання має стати формування рис і якостей особистості, які допомагатимуть їй керувати нивою життя. З давніх-давен і до сьогодні загальнолюдські цінності залишаються незмінними — це боротьба добра зі злом, де добро завжди перемагає, любов до людей, працелюбство, чесність, честь, вміння бути вдячним, людяність… Без сумніву, найбільша відповідальність у вихованні лежить на матері. Д. Писарєв казав: «Відповідальність матері велика, обов’язки її священні». Авторитет батька теж відіграє важливу роль у вихованні. Важливо, щоб з роками він не послаблювався, а підсилювався. Щоб слова батьків ніколи не розходилися з їхніми справами. Тому що лише власні вчинки підсилюють вагу слова, утверджують авторитет. «Лише той Учитель, хто живе так, як навчає» (Г. Сковорода).

Найважливіше завдання для батьків — виховати дитину духовно багатою, Богослухняною. Духовне виховання — справа непроста і вимагає багато зусиль і муд­рості з їхнього боку. Адже важливо встановити фундамент духовного виховання саме тоді, коли дитина відкрита до святих справ. З роками набагато складніше прищепити святі цінності. Мудрий цар Соломон сказав: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї».

Не менш важливими ланками виховання є працелюбство, краса, музика, пісня. Відоме прислів’я: «Навчання і праця йдуть поруч», — але ні навчання, ні праця не зайдуть далеко, якщо поруч не йде краса. Краса відіграє важливу роль у вихованні дитини. Адже пізнання прекрасного збагачує людину, цементує її світогляд. Музика допомагає дитині стати чуйною, добрішою, людянішою. Через пісню дитина дізнається про кохання, любов до Батьківщини, народні традиції, історію свого народу. Лише через пісню ми найкраще пізнаємо красу і милозвучність рідної мови. Духовний розвиток особистості тісно переплітається зі здоровим розвит­ком. «В здоровому тілі — здоровий дух». Сьогодні, в часи екологічної кризи, діти народжуються не завжди здоровими. «За останні 10 років захворюваність дітей шкільного віку зросла на 27%. Якщо в перших класах налічується більше 30% дітей, які мають хронічні захворювання, то до п’ятого класу цей відсоток зростає до 50%, а до дев’ятого — до 64%», — сказав Р. Сафіуллін. За його словами, сьогодні в Україні серед підлітків від 12 до 18 років відносно здорові лише 6-10%.

Результати дослідження, які представив Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ), свідчать, що значна частина молоді зі шкільного віку вживає алкогольні напої та має досвід вживання наркотиків. Дещо зменшилась частина молоді, яка курить, але кількість залишається значною: 48% мають досвід куріння, зокрема — 55% хлопців, 41% дівчат, а 11% курять щодня.

Тому важливо, щоб батьки з дитинства привчали дітей до здорового способу життя: займалися разом фізкультурою, дотримувалися режиму. Щоб вміли проконтролювати скільки часу дитина сидить за комп’ютером чи перед телевізором. Чи п’є колу, їсть чіпси? Чи курить сигарети, випиває, вживає наркотики? Адже всі вони — майбутні батьки. І саме від того, якими вони виростуть, залежить майбутнє нашої держави. Якщо здорова дитина — здорова нація. Тому, щоб виховати дитину як особистість, Людину, потрібні неабиякі знання батьків. І якщо діти — це майбутнє нашої держави, чи дбає вона про їхній гармонійний розвиток, розвиток їхніх батьків? На превеликий жаль, сьогодні в Україні, в часи економічної нестабільності, все навпаки. Важливо зазначити, що зараз лише церква стривожена цими проблемами. Священики проводять навчання, дають настанови і поради молодятам, які прагнуть створити сім’ю. Батьки ж змушені багато працювати, щоб забезпечити родину. А це неконтро­льований розвиток дітей, самовиховання.

Матеріальні проблеми змушують батьків лишати родину. А це скалічені сім’ї, залишені діти. Тоді як здорова, повноцінна сім’я є основ­ним стержнем у вихованні дитини. Діти, які виростають поза нею, часто схильні до тривог, ворожості. У подальшому житті вони часто стають ініціаторами розлучень у своїх сім’ях.

XXI століття стало переломним щодо світогляду української молоді стосовно сім’ї. Наслідуючи європейців, молоді люди усе частіше надають перевагу кар’єрі, розвагам. Шаленими темпами набуває популярності «громадянський шлюб». Підсилився егоїзм. Матеріальне взяло гору над духовним. Молодь забуває свої традиції, пісню… Недолік сучасного суспільства в тому, що, наслідуючи щось нове, воно забуває про старе, давно перевірене часом. Т. Г. Шевченко писав: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь». Бо народ, який забуває минуле, не має майбутнього.

Ще з давніх-давен сім’я відігравала важливу роль у формуванні держави, суспільства. Саме сімейне виховання допомогло зберегти традиції нашого народу, віру в Бога, найвидатніші твори української літератури. Тому потрібно плекати і берегти Богом дану місію, яка зветься «Батьківство». Використовуючи досвід поколінь, уникати помилок. Народжувати душі, які здатні змінити світ. Бо сім’я для людини є тими священними узами, якими пов’язані всі люди в нашому суспільстві. Вона плекає найвищу цінність, цвіт нації — дітей. «Ми всі люди смертні, лише рід, родина, сім’я — безсмертні». Від того, як ми будемо виховувати своїх дітей, підтримувати родинне вогнище, залежить процвітання і благополуччя нашого народу, України.


ПОТЕНЦІАЛ ДУМКИ

«Перед нашою молоддю стоїть блискуче зав­дання — стати батьками майбутнього своєї нації. Хай же вона не зрікається цієї чести, виховуючи себе лише на сірих рядовиків. Нашій масі потрібні провідники в усіх ділянках життя, і хай кожний не підтинає собі добровільно крила, лише старається розгорнути їх якнайширше. Хай пам’ятає, що хто готує себе лише на те, щоб впрягтися до плуга, завжди матиме погоничів, а чи не забагато погоничів мали ми в минулому?».

Олена Теліга


  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(9 голосів)

Також буде цікаво: